Подорожі, екскурсії та походи

1. АВТОБУСНА ПОЇЗДКА «ВОЛОВЕЦЬ – ДІДОВО»
Виїзд з Воловця від готелю «Гранд»
Тривалість поїздки 8 год.
Плавання на озері, катання на катамаранах, вітрильниках, «бананах».(Див.фото)
Озеро утворено у дийдівському піщаному кар»єрі давно.
Про це озеро у народі є дуже багато легенд, і місцеві жителі з цікавістю і гордістю за своє озеро розповідають їх туристам.
Переглянути фото >>>

2. АВТОБУСНА ПОЇЗДКА «ВОДОСПАД «ШИПОТ» - МІНЕРАЛЬНА ВОДА ТИПУ – "КЕЛЕЧИНСЬКА»
Виїзд з Воловця від готелю «Гранд»
Тривалість поїздки 6 год
Підйом до водопаду «Шипот»
Мінеральне джерело «Келичин»
Пікнік
ВОДОСПАД ШИПОТ.
Шипот проходить у різних місцевих путівниках і рекламних буклетах, як "один із найкращих у Закарпатті". Сюди організують спеціальні автобусні екскурсії із санаторіїв і пансіонатів Закарпаття й Прикарпаття. Саме на цей водоспад пролягає і наша екскурсія.(Див.фото)
Водоспад Шипот перебуває на річечці Пилипець в 6 км від с. Пилипець і в 15 км. від Воловця. Біля села, неподалік від водоспаду Шипот, недавно ввели в експлуатацію самий протяжний у Карпатах швидкісний бугельный підйомник. Довжина гірськолижної канатної дороги - 1500 метрів. Підйомник перебуває в трьохстах метрах від водоспаду Шипот і служить відмінним орієнтиром. Вода у водоспаді падає численними мальовничими каскадами, зачаровуючи погляди туристів. Свій початок струмок бере на високих Боржавских полонинах. Навесні, завдяки талим водам, водоспад особливо гарний. Улітку ж водоспад являє собою невеликий струмок, що збігає каскадом по декількох скельних уступах. Загальна висота 14 м. Ще однією особливістю водопаду являється те, що він збирає один раз в рік багато народу з різних країн на фестиваль неформалів (хіпі) Тут також проводяться і інші масові заходи. – день дітей, конкурст краси «Міс Шипот», і найбільше свято – Івана Купала. За місцевими традиціями він проводиться 7 липня. Запалюється ватра висотою 5 метрів . Участь у масових заходах беруть всі бажаючі – заборон та обмежень немає. Свято проводиться кожного року з 7 по 10 липня
МІНЕРАЛЬНА ВОДА «КЕЛЕЧИНСЬКА»
Історія мінеральної води "Келечинська"
Залізисті джерела Келечина наводяться Szabo S. у переліку 234 відомих мінеральних вод Закарпаття ще в 1876 році. В 1935 Wiesner F. відзначав, що на лівому березі р.Репинки на відстані в 500 кроків від дороги в с. Келелечин є З джерела вуглекислої залізистої води, яка придатна для розливу.(Див.фото)
В 50-ті роки були пробурені свердловини на правому березі ріки у 2 км від села. Розлив мінеральної води "Келечинська" з використанням різних методів стабілізації заліза періодично проводився з 1987 року зі св. № 359 з глибини 110 м (Воловецький завод продтоварів, Міжгірський завод "Електрон") зараз відновлюється фірмою "Царська криниця". На даний час вона використовується для питного лікування в гематологічному реабілітаційному відділенні санаторію "Верховина" курорту Сойми.
Хімічний склад мінеральної води "Келечинська"
Келечинське родовище одне із найбільших на Україні родовищ залізистих мінеральних вод. У його складі 12 свердловин, 8 джерел із орієнтовним дебітом до 500 м3/добу (затверджені запаси із 3 свердловин, що можуть використовуватись для розливу, складають 207 м3/добу). Водоносний горизонт свердловин напірний, тріщинно-жильний, інтенсивно газуючий вуглекислим газом при виході на поверхню.
Особливістю хімічного складу холодної вуглекислої залізистої маломінералізованої гідрокарбонатної кальцієвої, магнієво-кальцієвої води Келечинська є високий вміст карбонатного заліза (від 15 до 30 мг/л при мінімальній добовій потребі заліза 120 мг), а також інших важливих для організму мікроелементів, зокрема кальцію і магнію із оптимальним їх співвідношенням.
Один літр води містить від 100 до 400 мг кальцію, що становить майже половину добової потреби організму дорослої людини. Завдяки високому вмісту вуглекислоти води такого складу мають ще і надзвичайно приємний смак, прекрасно тамують спрагу. В Карпатах місцеве населення називає їх буркутами, на Кавказі - нарзанами, в Монголії - аршанами, що означає "богатир-вода". Кисловодський нарзан (кисла вода) М.Ю.Лєрмонтов назвав "холодним кип'ятком". Дійсно, вуглекислі води у місцях інтенсивних виходів на поверхню, як це спостерігається в Карпатах, завжди бурлять, створюючи незалежно від температури враження кипіння, завдяки виверженню із надр разом з водою вуглекислого газу. Усього на Закарпатті розташовано до 60 водопроявів залізистих мінеральних вод, зокрема залізистих нарзанів Келечинського типу.
ПОКАЗАННЯ ДО ВИКОРИСТАННЯ
Спорідненість вуглекисло-гідрокарбонатної буферної системи мінеральних вод типу нарзанів до буферних систем організму людини сприяє їхній тісній взаємодії, впливу на рН внутрішнього середовища - травних секретів, крові, сечі. Біологічна доступність карбонатного заліза із мінеральної води Келечинська при питному лікуванні наближається до такої у фармакологічних препаратів двовалентного заліза.
Мала мінералізація води зумовлює її виразну холеретичну та діуретичну дію. Келечинська мінеральна вода , як і всі кальцієві води належать до діуретичних також завдяки їх специфічному впливу на сечовидільну функцію нирок, ролі кальцію у профілактиці сечокислих діатезів. Тому мінеральна вода Келечинська не тільки насичує організм цінними елементами - залізом, кальцієм, магнієм, марганцем, але й допомагає звільненню його від шлаків, токсинів та сечового піску.
Залізисті води є найбільш цінними для питного використання як природні джерела заліза. Мінеральна вода "Келечинська" призначається перш за все на різних етапах лікування (особливо протирецидивного) залізодефіцитних станів різного походження, в тому числі на фоні порушення функції органів травлення - хронічних захворюваннях шлунка з різним типом кислото-утворення, при підвищеній кислотності - у стадії її компенсації, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів з явищами холестазу; хронічних ендогенних інтоксикаціях, що виникають при довготривалих хронічних захворюваннях різної етіології внаслідок накопичення в організмі токсичних речовин незавершеного метаболізму, різних екзогенних інтоксикаціях, порушеннях мінерального обміну, сечових літогенних діатезах.
Її прийом не залишає темного нальоту на зубах, як це спостерігається після прийому рідких лікарських препаратів заліза. Вона і пляшкована не втрачає специфічний приємний освіжаючий смак, притаманний залізистим водам.
Переглянути фото >>>

3.АВТОБУСНА ПОЇЗДКА «СОЛЯНІ ОЗЕРА СОЛОТВИНО»
Виїзд від готелю «Гранд»
Тривалість поїздки 12 год
Купання в соляних озерах та басейнах 6 год
Пікнік
На шляху до Солотвино Ви відвідаєте місто Хуст – серце Марамарошу, центр лозоплетіння – село Ізу, ріку Тису, Румунські Карпати, і нарешті озера і грязі Солотвино, що є прототипом грязей Мертвого моря.

СОЛОТВИНО. Мальовниче селище на правому березі річки Тиса. Основним багатством цієї землі є величезне родовище кам’ яної солі, запаси якої складають 3,5 млрд. тон.
Найбільшою родзинкою селища є соляні озера, на які щороку приїжджають тисячі людей з усіх куточків України та зарубіжжя.
Перше озеро з’ явилося кілька десятків років тому на місці шахти Кунікунда, яка відпрацювала свій ресус ще у минулому столітті. З часом площа водойм на місці просідання грунтів збільшувалась і нині сягає майже 10 га.
Вода у цих озерах дуже солена (30—32 г/л) і корисна для лікування хвороб нервової системи, радикулітів, плевритів, артритів, захворювань шкіри. Крім цього, на дні озер є багато грязей, якими лікують радикуліти, артрити та шкірні захворювання. Бували випадки, коли люди приїздили на соляні озера на милицях, а звідти вже йшли без них.(Див.фото)
Для більш зручного купання і відпочинку є обладнані басейни з душовими кабінами, кафе.
Переглянути фото >>>

4.АВТОБУСНА ПОЇЗДКА «СИНЕВИРСЬКЕ ОЗЕРО»
Виїзд від готелю «Гранд»
Тривалість поїздки 12 год
Екскурсія по національному природному парку «Синевир»
Пікнік
СИНЕВИРСЬКЕ ОЗЕРО
На території Закарпатської області знаходиться 32 озера. Найпривабливіше з них - високогірне СИНЕВИРСЬКЕ ОЗЕРО – четверте диво Закарпаття.(Див.фото)
Існує легенда, згідно якою мальовниче озеро утворилося від потоку сліз графської доньки Синь, на місце, де її коханого, простого верховинського пастуха Вира, було вбито камінною глибою за наказом підступного графа.
Насправді ж озеро утворилося в результаті потужного зсуву, викликаного землетрусом, близько 10 тис. років тому. На висоті 989м. гірські кам’янисті породи виросли на шляху швидкого струмка, утворивши греблю і повністю перегородивши вузьку долину.
Площа водного плеса становить близько 5 гектарів, найбільша глибина 22 метри. Посередині – крихітний острівок схожий на зіницю величезного ока, площею всього кілька метрів. Звідси і народна назва - Морське око.
Люди своєю творчою фантазією намагаються доповнити красу природи. Архітектор Юрій Соломін вдало вписав оглядові площадки в навколишній ландшафт. А на півострівці височить вирізана із червоного дерева скульптурна композиція «Синь і Вір» (скульптори Іван Бродин і Михайло Санич) Висота монументу 13 метрів. Відображаючись у воді, він сприймається таємниче, як чудова казка про безсмертне кохання.(Див.фото)
Синевирське озеро лежить у межах природного національного парку Синевир. Для збереження цього чарівного творіння природи у 1974 році було організовано ландшафтний заказник загальнодержавного значення "Синевирське озеро", а згодом, у 1989 році, національний природний парк “Синевир”. Його площа становить 40 400 га, з них 5807 га відведено під заповідну зону. До складу парку входить і відоме верхове болото Глуханя. Природні умови парку є типовими для Горган - одного з найвеличніших гірських масивів Карпат. Навіть важко уявити собі, що ця місцевість у межах Вододільно-Верховинської геоморфологічної області колись була морським дном, а нині уособлює переважно два характерних ландшафти - низькогірні флішеві крутосхилі хребти з бурими гірсько-лісовими та дерново-буроземними щебенюватими грунтами, а також середньогірські давньольодовикові флішеві крутосхилі хребти з полонинами, бурими гірсько-лісовими щебенюватими та гірсько-торф'яно-буроземними грунтами. Крім них, представлені всі типи рельєфу - від полонинного до річково-долинного.
Клімат на території парку закономірно змінюється від помірно-вологого в долинах до холодно-вологого у високогір'ї. Середня температура липня - близько + 13 °С, січня - мінус 4-6 °С. Атмосферні опади значні.
Переглянути фото >>>

5.АВТОБУСНА ЕКСКУРСІЯ «МУКАЧЕВО - «ЗАМОК «ПАЛАНОК»
Виїзд від готелю «Гранд»
Тривалість екскурсії 6 год.
Замок «Паланок»
Екскурсія до відпочинкового комплексу "Мисливець"
Місто Мукачево має давню і славну історію. Це одна із найцікавіших сторінок Закарпаття. 1108 років минуло з часу першої писемної згадки про місто. Мукачево засноване на перехресті історично сформованих торгових шляхів, у XIV столітті йому було надано статус міста. Тоді Мукачево було внесено в перелік королівського майна і йому надано привілеї, які надавалися й іншим середньовічним містам. З давніх часів тут пересікались не тільки торгівельні шляхи, але й стикалися різні культури. Над Мукачевом протягом віків проносилися різні політичні бурі. Воно входило до складу Угорщини, Галицько-Волинського князівства, Австрії, Австро-Угорщини, Чехословаччини, Радянського Союзу. Тепер воно у складі Української держави.
З якого б боку Ви не наближалися до Мукачева, звідусіль видно таємничий і величний замок – фортецю, що впродовж багатьох століть зачаровує всіх своєю красоюі могутністю, овіяний легендами й бойовою славою - Мукачівський замок «Паланок». Саме з ним пов'язують і походження назви міста. Одна легенда гласить, що місто будувалось у тяжких муках, інша - що нібито під замком на річці Латориці були млини, де мололи зерно на муку і назва походить від слова мука.
Мукачівський замок - визначний воєнно-архітектурний пам'ятник середньовіччя - був збудований для охорони і контролю торгових і воєнних шляхів, що схрещувалися тут. Один із цих шляхів пролягав через Верецький перевал і в сиву давнину називався Великими руськими воротами( це територія нашого Воловецького району). Біля міста Мукачева він виходив у Середньодунайську низовину, з'єднуючи її з Східною Європою. Це був один з тих історичних шляхів, яким переселялися народи. Тут проходили, витісняючи один одного, гунни, обри, готи й багато інших народів і племен.
Про виникнення замку точних історичних відомостей немає. Гадають, що вже в ІХ-Х сторіччі на горі було невелике укріплен-ня, збудоване для охорони кордонів Київської Русі за Карпатами. Пізніше замість цієї фортеці тут збудували феодальний замок. За народними переказами, спорудження його приписують руському князю Федору Корятовичу, володіння якого на Поділлі захопив литовський князь Вітовт. Корятович знайшов притулок на Закар-патті. У той час Закарпаття перебувало під владою угорських феодалів. Угорський король Сігізмунд, з яким Корятович був у союзі, у 1393 році подарував йому Мукачево й закріплені за містом володіння.
Князь Корятович перетворив Мукачівський замок у свою резиденцію.
Замок являв собою квадратну жилу башту (дон-жон), розташовану на вершині гори. Пізніше цю башту називали старою баштою. Під нею Корятович наказав видовбати у скелі колодязь глибиною 85 метрів, для якого мешканці Великих Лучок щорічно поставляли канат довжиною 50 сажнів.
Стара башта була обнесена сухим ровом і фортечною стіною з чотирма круглими баштами. Три з них збереглися до наших днів.
Після смерті Корятовича (1414 р.) замок протягом віків належав багатьом володарям, серед яких були й короновані особи.
Стіни замку стримували половців у XI столітті, перетинали шлях татаро-монгольським ордам, у 1685-1688рр. борці за свободу протягом майже трьох років витримували в ньому облогу австрійських війск під командупанням досвідчених австрійських полководців. З 1703р. до 1718р. фортеця була оплотом куруців-борців проти деспотизму. Над її вежами гордо майоріли знамена революції і національно-визвольної боротьби 1848-1849рр. Знала вона і гіркі часи, коли стала тюрмою для політичних в'язнів, кращих синів багатьох народів Європи. У XX столітті замок був перетворений в казарми Чехословацької, Угорської армії. В 40-50-х роках він викокористовувався радянськими службами НКВС, КДБ, МВС,пізніше - професійно-технічне училище.
З 1993 року тут розташовується Мукачівський історичний музей; відкрито краєзнавчий музей, картинну галерею.(Див. фото)
Після екскурсії по Мукачівському замку, ми, звернувши з центральної дороги трохи в сторону, опиняємося в надзвичайно цікавому відпочинковому комплексі "Мисливець". Тут можна побачити справжніх жителів Карпат - диких кабанів - і навіть погодувати їх.(Див.фото)
Переглянути фото >>>

6. АВТОБУСНА ЕКСКУРСІЯ «МІСТО НАД УЖЕМ»
Виїзд від готелю «Гранд»
Тривалість поїздки 8 год
Відвідування Ужгородського історико-краєзнавчого музею – Ужгородський замок
Відвідування музею архітектури та побуту
Пікнік
УЖГОРОД
Найбільш відомі з перших свідомих засновників міста — слов’яни. Одне з їх племен – білі хорвати – в другій половині І тисячоліття заселило район сучасного Ужгорода. У ІХ столітті укріплене городище-замок перетворилося в укріплене ранньофеодальне місто-поселення, яке стало центром новоутвореного слов’янського князівства на чолі з легендарним князем Лаборцем.
У 903 р. угорські племена під керівництвом свого вождя Алмоша штурмували фортецю Гунгвар. Сили були нерівні, і князь Лаборець був переможений.
Після приходу угорців навколо замку починає розбудовуватися і розширюватися містечко. У 1241 –1242 рр. татари хана Батия спалюють поселення. З 1318 р. господарями міста стали італійські графи Другети, які володіли ним впродовж 360 років. Філіп Другет будує нову кам’яну фортецю на місці сучасного замку. Разом із замком розбудовується і місто. Уже в 1430 р. Ужгород одержує привілеї від короля і офіційно пишеться “Привілейоване місто Ужгород”.
Впродовж ХVI – XVII століть в Ужгороді існувало багато ремісничих цехів. У цей період місто було втягнуто в релігійну боротьбу між реформатською Трансільванією і католицькою Австрією. В 1646 р. в Ужгородському замку під егідою Ватікану було проголошено Ужгородську унію і утворено греко-католицьку церкву на Закарпатті. У 1707 році Ужгород був резиденцією керівника національно-визвольної війни угорського народу Ференца ІІ Ракоці.
Для початку ХІХ століття характерний економічний розмах. В Ужгороді з’явились перші фабрики. Найбільший вплив на Ужгород із політичних подій ХІХ століття справила угорська революція 1848-1849 рр. 27 березня 1848 р. в місті офіційно було відзначено повалення монархії в Угорщині. В 1872 р. почала працювати перша залізниця: Ужгород-Чоп.
Перша світова війна сповільнила темп розвитку міста. А 10 вересня 1919 року Закарпаття офіційно увійшло до складу Чехословацької республіки. Ужгород став адміністративним центром краю. Саме в часи Чехословацької республіки місто отримало сучасну архітектурну довершеність.
Але за Віденським арбітражем 1938 р. Ужгород був переданий Угорщині. До кінця 1944 р. бої підійшли до Ужгорода. 27 жовтня 1944 року місто було визволено частинами 4-го Українського фронту.
Період визволення приніс значні зміни. На околицях Ужгорода будуються нові підприємства і поновлюються старі. З 1945р. Ужгород як столиця Закарпатської України увійшов до складу СРСР. Того ж року було відкрито Ужгородський Державний Університет. З 1946 року Ужгород – центр новоутвореної Закарпатської області.
З 1991 року Ужгород — найзахідніший та найменший за кількістю мешканців обласний центр України.
Закарпатський музей народної архітектури та побуту – самобутній ансамбль української національної спадщини, що складається з архітектурних перлин старовинного закарпатського села і зразків найдавніших та найпоширеніших видів народного ужиткового мистецтва. Це один із перших в Україні музеїв просто неба. Відкритий для відвідувачів у червні 1970 р. Із заходу на схід розташовані взірці житла і садиб закарпатців низовинних районів - долинян, (забрала оборот) а на пагорбі – горян: бойків та гуцулів, а також житлові споруди угорського та румунського населення. У музеї під відкритим небом розміщені 7 садиб, 6 житлових будівель, церква, дзвінниця, школа, кузня, млин, ступа-сукновальня, корчма. Загалом, у музеї зберігається понад 14 тисяч експонатів.
Переглянути фото >>>

7. АВТОБУСНА ЕКСКУРСІЯ «ДОЛИНА НАРЦИСІВ»
Виїзд від готелю «Гранд»
Тривалість поїздки 8 год
Відвідуваня центру лозоплетіння с.Іза
с.Киреші «Долина нарцисів»
Пікнік
ІЗА
Іза – це сучасна закарпатська столиця сувенірів і виробів широкого вжитку із лози. Село Іза за п’ять кілометрів од Хуста — одне з найбагатших у районі. Великі двоповерхові й триповерхові будинки відразу привертають увагу. На містках біля хат можна побачити викладені на продаж вироби з лози: кошики, крісла, стільці, столики, етажерки, шафи, будиночки для кошенят, ящики, абажури, блюда, тарілки, вази, скриньки. За набір меблів із кількох крісел і столика селяни просять 800–1000 грн, за кошики — від 10 до 70 грн, тарілки та вази можна купити за 25 грн і більше. Просто неба торгують протягом року.
ПРО ХУСТ
З дороги видніється невелике місто Хуст, розташоване біля підніжжя високої гори вулканічного походження, у долині повноводної Тиси, вздовж якої проходив важливий торговий шлях.
Замок, руїни якого видно здаля, будувався у 1090-1191 рр. Тривалий час місто і замок мали велике стратегічне значення у цій частині Закарпаття і, перш за все, в охороні соляних копалень. Проіснував він до 1766 р., коли блискавка вдарила у пороховий погріб і вибухом було знищено частину будівель.
Замок складався з верхнього та нижнього дворів, оточених оборонними стінами, які були укріплені зі сходу баштою, а з півночі та заходу – бастіонами.
На верхньому дворі були приміщення власника та коменданта замку, господарські приміщення, колодязь глибиною 160 м. На нижньому дворі - житло, каземати, замкова церква, в'язниця, резервуари для води. Збереглись і залишки зовнішніх воріт, порохової вежі, бастіонів та оборонних стін по периметру.
У місті зберігся також Єлизаветинський костьол кінця ХІІІ – початку XIV, XV ст.
ДОЛИНА НАРЦИСІВ
Далеко за межами Закарпаття відома унікальна місцевість ДОЛИНА НАРЦИСІВ. Розкинулась вона в урочищі Кіреші поблизу міста Хуста. Це єдине місце в СНД, де зустрічаються природні зарості нарциса вузьколистого. Подібні, але менші за площею зарості залишилися в Альпах та деяких Балканських країнах.
Популяція нарциса вузьколистого в Долині нарцисів становить велику наукову цінність. Саме тут тендітна рослинка знайшла сховище під час наступу льодовика. Площа 256,5 гектарів є заповідною територією і відноситься до Закарпатського біосферного заповідника. … Уявіть собі зелений килим, на якому розсипані білі віночки ніжних квіток – не десятки і навіть не тисячі, а така величезна кількість яка не піддається рахунку. Таку величезну кількість можна побачити тільки тут, у квітні-травні, під час масового цвітіння рослин. Долина в період цвітіння – незабутнє видовище Цей феномен природи вартий того, аби хоч раз в житті побачити його!
Переглянути фото >>>

8. АВТОБУСНА ЕКСКУРСІЯ «ВЕРЕЦЬКИЙ ПЕРЕВАЛ – ВОРОТА У ЄВРОПУ»
Виїзд від готелю «Гранд»
Тривалість екскурсії 6 год
Нижні Ворота – Верецький перевал
Пікнік
ВЕРЕЦЬКИЙ ПЕРЕВАЛ (Ворітський перевал) розташований на стику Закарпатської та Львівської областей, знаходиться на вододілі річок Стрий та Латориця. З висоти 841 м над рівнем моря відкривається прекрасна панорама гірських хребтів.(Див.фото) З Верецького перевалу можна побачити гору Пікуй, гору Темнатик, гори Остру, та Рівну. На перевал круто піднімається автомобільна дорога, яка колись булла основною на Ужгород , Чоп. Та Львів. Це найбільш жвавий перевал. Верецький перевал - священне місце для будь-якого угорця-патріота. Саме через цей перевал племена угорців у895 році на чолі з Арападом прийшли в Європу й оселилися в Панонії – Тисо –Дунайська низовина. Тут є декілька пам»ятників, а також пам»ятний знак.(Див.фото). У роки війни тут проходила знаменнита оборонна лінія Арпада і точилися запеклі бої. З цим перевалом пов»язана історія не тільки Закарпаття та Угорщини, але і всієї Західної України.
Тут кожного дня можна побачити автобуси з туристами-венграми. Більшість угорців намагаються обов’язково потрапити до пам’ятника, який встановлено на Верецькому перевалі – для них це символ початку нації. Цей пам’ятник зображує вузенький прохід між скелями. На чорному квадраті вибитий хрест .(Див.фото) Колись, кажуть, тут стояв Турул – містичний птах, орел, який нібито вів війська угорів на всьому шляху до нової батьківщини. Один з таких птахів тепер знаходиться на подвір’ї Ужгородського замку. Також тут є напис: “Друзі, звідси починається Угорщина!”.
Переглянути фото >>>

9. АВТОБУСНА ЕКСКУРСІЯ «ДЕРЕВ’ЯНА АРХІТЕКТУРА ВОЛОВЕЧЧИНИ"
Виїзд від готелю «Гранд»
Тривалість екскурсії 2 год
с.Гукливий – Святодухівська церква ХVІІІ ст.
Село Гукливий, Воловецького району, Закарпатської області. Розташоване за 6 кілометрів від райцентру в сторону Міжгір’я. Втиснувся Гукливий в долину між Боржавськими полонинами й Бескидським хребтом.
З XVII століття Гукливий входив до Мукачівської Домінії, що належала графам Шернборнам. Потім навколишні ліси належали підприємцю Грінбергу.
Після Першої світової війни Закарпаття входило до складу Чехословаччини, а в 1939-1944 роках – до складу Угорщини. Потім – Радянського Союзу. В 1967 році, після відкриття в Ужгороді музею народної архітектури та побуту, з Гукливого туди була перевезена бойківська хата 1850-х років побудови.
Гукливий знаменитий завдяки своїй надзвичайно красивій дерев’яній церкві і старовинному рукописному документу, відомому під назвою «Гукливський літопис»
Саме з цього літопису ми можемо дізнатися, що село було засноване вихідцями з Галичини Іваном Бобко та Петром Пецьковичем. Назву ж свою воно, вірогідно, отримало від назви невеличкого потічка Гукливчика, що тече крізь село.
На сайті «Літопис» http://litopys.org.ua/index.html, можна прочитати таку цікаву інформацію про «Гукливський літопис»: «Найстарша записка відноситься до 1660-го року, але, як з почерку письма видко, не написана вона саме того року. Одностайним почерком, барви того ж самого чорнила означені події від р. 1661 аж до 1780 і має в собі згадки десятьох років. А що записки ведуться від р. 1780 майже непереривно, із сего видко, що писець сего року не розпочав, тілько продовжав якісь старші — тепер уже нам не знані — записки, себто переписав старі на ново і долучив свої. Як видко з самої метрики, був се місцевий парох, Михайло Ґріґаші, син кметя Матея Ґріґи (Matheas Griga, incola Lazorpatakensis). Від 1783 року подані звістки з подїй майже кождого року, але кожда осібним записом, значить, починав він укладати записи 1783 року, простягаючи їх випитуванями й на минувшину».
В цьому ж «літописі» згадується й місцева архітектурна пам’ятка - унікальна дерев’яна церква з дзвіницею. Побудована вона в XVIII столітті і освячена на честь святого Духа. Вона є найстарішою сакральною спорудою ву Воловецькому районі.
В 1784 році німецький майстер Франц Пеєр зробив внутрішній розпис церкви. Цей розпис є одним з не багатьох, що збереглися до наших днів в дерев’яних церквах Закарпаття.
Дерев’яні церкви Закарпаття – найцінніший внесок краю у світову мистецьку скарбницю. Переважна їх більшість споруджена без єдиного залізного гвіздка! Справжньою гордістю закарпатців є триверхі лемківські і бойківські церкви, які зберегли для нащадків найдавніший спосіб українського храмобудування.
Та багате село Гукливе не тільки цінними літературними пам”ятками, а й пам”яткою неповторної народної дерев”яної архі¬тектури середини ХУ111ст.- -Святодухівською церквою.
Незважаючи на те, що наша Верховинська земля завжди була під гнітом іноземного поневолення, однак навіть в тих умовах свободолюбиві горяни зберегли свій побут і культуру.У цій пам”ятці архітектури ми явно бачимо вплив стилю – барокко, але самобутність не зникла. Вона, як і всі інші дерев”яні храми на Вер¬ховині , побудована на видному місці і її можна оглядати з усіх бо¬ків. Церква вирізняється добре вираженими пропорціями. Оригіна¬льним завершенням фасаду у вигляді галереї із різьбленими стовп¬чиками. Вхід у неї і розміщений із західного боку. Простота компо¬зиції, відсутність зовнішніх прикрас надають їй строгості і урочис¬тості.
Святодухівська церква відноситься до так званої лемківської групи храмів, великий вплив на які мав, як я вже раніше згадував, стиль барокко. Церква має дуже гарний силует. Вона розташована на рівнині, а навколо неї, ніби віночком оповивають її гори. Чим бі¬льше розглядаєш її з різних боків, тим більше знайомишся з її дета¬лями, конструкцією, пропорцією окремих частин, тим більше й бі¬льше вона зачаровує.
Церква тризрубна : зруби поставлені по осі один за одним із сходу на захід і прикриті одним загальним дахом. Центральний че¬тверник ( приміщення для моління) ширший і вищий за бічні. Центральний і східний зруби зберігають ще просту чотирискатну форму покриття, а куполи мають барочне оформлення. Дзвіниця над західним зрубом чисто декоративна. Бо поряд була збудована інша дзвіниця. Церква двохярусна. Над першим і другим ярусами обшальована дранкою. Вікна розміщено високо над землею. У центральній частині – чотирикутні, а в західній – напівовальні, ма-ленькі по шість х кожної сторони. У будівництві використано дуб, липу, бук і смереку. Дзвіниця має чотирикутну форму з опоясіван¬ням, що органічно поєднується в одному архітектурному ансамблі із церквою.
В середині церква має дерев”яний коруш, де розміщався церковний хор. На стінах дерев”яні ікони, які мають таку ж історичну цінність як і сама церква. Стеля в центральній частині куполообразна, побілена, без розпису і фресок.
Інтер”єр церкви добре зберігся. Тут ми бачимо іконостас ручної роботи, виготовлений майстрами у 1784 році. У церкві настінного розпису немає.
З вищезгаданих літературних джерел ми вже знаємо, що паро¬хія у селі заснована дуже давно, а Святодухівська церква має мет¬рику від 1770 року ( в інших літературних джерелах подаються роки 1777 і 1779).
Звичайно, як і кожна пам”ятка старовини, церква потребувала ремонту та часткової реставрації. Довгі роки хранителем цієї пам”ятки був вчитель біології Гукливської школи Михайло Тюшка. Тільки завдяки його старанням ця пам”ятка архітектури за часів радянської влади не була знищена повністю. Церква була закрита, а десь у 80-х роках минулого століття її пограбували.
Зараз церква в досить хорошому стані.ЇЇ було реставровано у 2002 році. Богослужіння тут відбуваютьтся тільки на річні свята – Різдво і Великдень.У селі є ще декілька церков, в яких проводяться богослужіння постійно.
Переглянути фото >>>

10.АВТОБУСНА ЕКСКУРСІЯ «МИСЛИВСЬКИЙ ЗАМОК ШЕНБОРНА»
Виїзд від готелю «Гранд»
Тривалість екскурсії 4 год
Мисливський замок Шенборнів, санаторій «Карпати»
МИСЛИВСЬКИЙ ЗАМОК ШЕНБОРНІВ У КАРПАТАХ
Він споруджений в кінці ХІХ ст. й має, так званий, романтичний стиль архітектури.
По праву сторону від з/д станції, на карпатських схилах (висота 400м над рівнем моря) розташований санаторій “Карпати”.В цьому санаторії лікують хворих на серцево-судинні захворювання. Утворений він був в 1946 році.
Головний корпус санаторію розміщений в споруді, що призначена була колись зовсім для інших цілей. Це був мисливський палац графів Шенборнів.(Див.фото)
Цей палац, або замок, був побудований графом Бухеймом Шенборном в 1890-1895 роках. Біля палацу був розбитий чудовий сад-дендрарій з декоративним озером в центрі. Були висаджені рідкісні породи дерев – самшит, катальпа, сосна Веймута, канадська ялина, японська вишня, розовий бук, італійська глиниця ... . Вони й зараз ростуть біля санаторію. Сам мисливський замок побудований в романтичному стилі, поєднує в собі романські та готичні мотиви. Справді, в ньому є щось середньовічне. Оригінальність палацу ще й в тому, що він має 365 вікон(кількість днів у році), 52 димоходи(кількість тижнів у році) і 12 входів(алегоричний ряд можна доповнити самому). У родини Шенборнів досить цікава біографія. Після придушення, в 1711 році, повстання Ференца Ракоці ІІ, його Мукачево-Чинадіївська домінія дарується довічно австрійським цісарем Карпом VI коронному канцлеру Лотару Шенборну. Дарчий лист був підписаний цісарем 13 липня 1728 року. Мукачево-Чинадіївська домінія включала в себе 152 села, 15 присілків, 4 торгових міста. Згодом Шенборни придбали в панстві Чинадіївському, ще 33 села. Лотар Шенборн так і не побував у своїх передкарпатських володіннях, він помирає в січні 1729 року. Його спадкоємцем стає Фрідріх Карл Шенборн.
Мукачево-Чинадіївська домінія управляється призначеними адміністраторами, робота яких періодично перевіряється інспекторами.
Справи в домінії йшли не дуже добре й Карл Шенборн складає план заселення гірських сіл німецькими колоністами. Бажаючим німецьким сім`ям вручався паспорт для проїзду до Мукачево й видавався рейнський гульден на дорогу. Мукачево отримує від графа привілей, заохочується торгівля. З Галичини прибувають євреї, в краї відкриваються корчми й шинки. Серед переселенців були й лікарі, вчителі, священики. Були навіть органісти. Села заселяються німецькими лісниками, кравцями, ковалями. Рільники одержували безкоштовно землю й матеріал для побудови житла. Селяни звільнялись від податків на шість років, ремісники – на десять. Потім повинні були віддавати дев`яту частину продуктів, платити податки на землю, королівську “десятину” й краєві податки.
З домінії Шенборнів вивозились на продаж сільгоспродукти, виноград, молоко, масло, сир, шкіра. У 1771 році був підписаний договір на постачання в Угорщину відгодованої худоби. Після смерті Фрідріха Карла Шенборна й до кінця Першої світової війни домінія керується його нащадками. У 1928 році чехословацький уряд провів земельну реформу, ліквідував Мукачево-Чинадіївська домінію, а її маєтки, в тому числі і мисливський, передав фірмі “Латориця”. По деяким даним, перед Другою світовою війною, мисливський замок Шенборнів хотів купити Герман Геринг, але щось у нього не склалося. В 1945 році земля та маєтки були націоналізовані, а мисливський замок Шенборнів став санаторієм “Карпати”.
інформація для любителів сувенірів.
На території санаторію влаштований невеличкий базарчик зі стандартним "карпатським" торгівельним набором - ковдри, гриби, дерев`яні вироби й т.п.
Переглянути фото >>>

11.АВТОБУСНА ПОЇЗДКА «ВОЛОВЕЦЬ - БЕРЕГОВО»
Виїзд від готелю «Гранд»
Тривалість поїздки 12 год.
Екскурсія по місту Берегово.
Купання в басейні з термальною водою
Пікнік
БЕРЕГОВО
Перша асоціація зі словом "Берегово" у багатьох - відомий винзавод. І правда, є такий на окраїні, у колишній літній резиденції графа Шенборна. Завод і на завод не дуже то і схожий: ну справжній замок, як його малюють ілюстратори дитячих казок. Висока вежа з гострим конусом даху, затишний сад навколо.
Цікавим об’єктом для туристів є височенний костел у самому центрі, на площі Ференца Ракоци. Первісне ядро храму з'явилося ще в ХІІ столітті! Храм намертво прив'язаний до самої казкової легенди про зародження міста. Вона оповідала про пастуха Саса і його забіякуватих биків. Після чергової саморобної кориди на березі Верке, де зараз виситься храм, Сас знайшов горщик із золотом. За ці гроші пастух вибудував церкву над рікою. Звідси, мовляв, і ім'я в міста: Берег-Сас.
Конкуруючий переказ про засновника міста нагадує про себе на фасаді все того ж храму. Це меморіальна дошка на честь герцога Ламперта, молодшого сина короля Бейли. Саме йому приписують історики честь заснування поселення, що один час навіть носив ім'я монаршого нащадка: Вілла Ламперті. І тільки в 1141 році в місто, яке втомилося від постійних "гастролей" половців, король Гейза ІІ переселив саксонців, "сасів". З того часу місто і стали називати: Сас або Лампертсас.
Батиєво військо не зжалилося над святинею в 1241-ому, але в 1370 році на тому же місці виріс новий храм - готичний, за модою того часу. Старий бічний вхід у костел, який вріс в землю, здається, на півметра, прикрашений незрозумілими кам'яними обличчями - тих ще часів.
Реконструкція 1839 року, звичайно, змінила вигляд будинку, але не нашкодила загальній картині. У тіні каштанів за собором ховається "Графський двір" - садиба трансільванського князя Габора Бетленi (1629). Зараз тут краєзнавчий музей.
Перед головним порталом храму - бронзове погруддя королю Іштвану Святому, засновнику Угорської держави, а навпроти - камерний, тонконогий, хлоп'ячий пам'ятник цілком дорослому Шандору Петефі. А за спиною поета... Вигадливий будинок з башточкою і витонченими панно епохи арт-нуво на фасаді не дасть помилитися: так будували в епоху модерну. У приміщенні колишнього казино зараз вальяжно розташувався найкращий, мабуть, ресторан міста - "Золота пава".
Обов'язковий пункт у програмі відвідування Берегового - прогулянка по старому Корзо (зараз - площа Кошута).(Див.фото) Тут серед яскравих пряничних двоповерхових будиночків височіє величезний будинок колишнього імперського суду (1908). Ференц Яблонскі, архітектор, не стримував власних творчих поривів: серед кімнат величезного палацу мається навіть зал для фехтування. Шкода, що місто не може "потягнути" власним коштом реставрацію такої гігантської махіни. Як завжди, допомогти зголосилися угорці.
Поруч - площа Героїв. На ній розташований перший Берегівский готель "Орослан", збудований у XVІІ столітті, а також народний угорський театр. Стіни будинку прикрашає чергова меморіальна дошка на честь Шандора Петефі, який зупинявся тут у 12-13 липня 1847 року.
БАСЕЙН З ТЕРМАЛЬНОЮ ВОДОЮ
Басейн із цілющими властивостями води – це відкритий басейн з мінеральною хлоридно-натрієвою високотермальною водою, температура якої +52*С, що широко застосовується для ОЗДОРОВЛЕННЯ І ЛІКУВАННЯ наступних захворювань:
• органів опорно-рухової системи;
• наслідків травматичного пошкодження кісток та м’язів;
• серцево-судинної системи;
• центральної і периферійної нервової системи;
• шкірних захворювань;
• властивості води допомагають виводу солей з кісток та з нирок.(Див.фото)
АНАЛОГИ СВІТУ:
1.Вайракезьке (Нова Зеландія). 2.Кризувік (Ісландія). 3.Гарячий пляж (о.Кунашир, Сахалін)
. Переглянути фото >>>

ТУРИСТИЧНІ ПОХОДИ
Вічнозелені Карпати - царство неповторних краєвидів, край, який називають перлиною української землі. Над дорогами, які ведуть мандрівників Карпатськими горами, шумлять прагіси. Мальовничі краєвиди змінюються, як у калейдоскопі. Обабіч доріг — красиві села і завжди гостинні люди. Неповторна природа, пам'ятки історії та культури, звичаї та обряди горян завжди ваблять око. Ці гори однаково красиві як літом, так і зимою. Спеціально для людей, які шукають пригод, завжди хочуть дізнатися про щось нове, ми організовуємо походи в гори.

ОДНОДЕННІ КОМБІНОВАНІ АВТОБУСНО- ПІШОХІДНІ МАРШРУТИ:
«СТАРИЙ ЧЕСЬКО-ПОЛЬСЬКИЙ КОРДОН»
Маршрут: пішохідний - смт.Воловець- перевал «Минчіл» - урочище Маринцьово - Верецький перевал – автобусом - с.Верб’яж – с.Завадка – Нижні Ворота – Воловець.
«ПО ВОЛОВЕЧЧИНІ»
Маршрут: пішохідний - смт.Воловець – г.Плай – Великий Верх - с.Гукливе – автобусом –с.Гукливе – Воловець.
«ГОРА "ВИСОКИЙ КАМІНЬ"
Маршрут: автобусом до с.Підполоззя – піший підйом на гору «Високий камінь» - автобусом с.Підполоззя – Воловець.
«МІНЕРАЛЬНІ ДЖЕРЕЛА ВОЛОВЕЧЧИНІ"
Маршрут: автобусом – смт.Воловець – урочище Занька – піший підйом до мінерального джерела – автобусом –Занька – Воловець – с.Лази

ОДНОДЕННІ ГІРСЬКОЛИЖНІ МАРШРУТИ
Гірськолижний підйомник с.Подобовець, Міжгірський район.
Гірськолижний підйомник с.Розтока, Міжгірський район.
Гірськолижний підйомник с. Верхній Студений, Міжгірський район.
Гірськолижний підйомник с.Пилипець. Міжгірський район.

ОДНОДЕННІ ПІШОХІДНІ МАРШРУТИ (ЛІТНІ):
«Воловецькими Бескидами»
“На г. Плай”(1334 м).
“На г.Темнатик”.
“Околицями смт. Воловець”.
“На перевал Минчіл в смт. Воловець”.

БАГАТОДЕННІ ПІШОХІДНІ ТУРИСТИЧНІ МАРШРУТИ, РОЗРОБЛЕНІ АСОЦІАЦІЄЮ «ШИПОТ»
“До водоспаду “Шипот” ,”: маршрут: смт. Воловець – г. Плай – г. Великий Верх – водоспад “Шипот” – смт. Воловець, тривалість 3 дні, протяжність 30 км., сезонність квітень – жовтень.
“По Воловецькій Верховині”: маршрут: смт. Воловець - Верецький перевал – г. Пікуй – смт. Жденієво – с. Підполоззя – г. Бозьово – смт. Воловець, тривалість 5 днів, протяжність 80 км., сезонність квітень – жовтень.
«По водороздільному хребту”: маршрут: смт. Воловець - Верецький перевал – г. Пікуй – перевал “Руський Путь” – с. Розтока – полонина Рівна – смт. Жденієво – г. Бозьово – смт. Воловець, тривалість 9 днів, протяжність 140 км, сезонність травень - вересень.
“По Верховині”: маршрут: смт. Воловець – перевал Бескид – перевал Новоселиць кий – г. Чорна Ріка – перевал Торунський – озеро Сине вир – г. Озерна – смт. Міжгір’я – г. Менчул – полонина Кук – перевал Прислоп водоспад “Шипот” – г. Великий Верх – смт. Воловець, тривалість 12 днів, протяжність 170 км., сезонність травень вересень.